Методична сторінка

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО РОБОТИ

ВЧИТЕЛІВ-ЛОГОПЕДІВ

на 2013/2014 навчальний рік

Загальні положення

Логопедія (поряд з олігофренопедагогікою, тифлопедагогікою, сурдопедагогікою є галуззю спеціальної педагогіки (дефектології), яка вивчає причини, механізми, симптоматику, перебіг, структуру порушень мовленнєвої діяльності, систему корекційного впливу. Логопедія розглядає порушення мовлення з точки зору попередження та подолання засобами спеціально організованого навчання і виховання, тому її відносять до спеціальної педагогіки.

Вчителі-логопеди відносяться до категорії педагогічних працівників, які займаються усуненням вад мовлення дітей і дорослих.

Логопеди працюють у закладах системи освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, на логопедичних пунктах при загальноосвітніх школах, у спеціальних школах-інтернатах для дітей з важкими вадами мовлення, у спеціальних дошкільних навчальних закладах для дітей з вадами мовлення та спеціальних групах для дітей з порушеннями мовлення, у логопедичних кабінетах при поліклініках, психоневрологічних диспансерах та інших закладах.

Учитель-логопед керується у своїй діяльності нормативно-правовими документами: Конвенцією "Про права дитини", Конституцією України, Законом України "Про освіту", Законом України "Про дошкільну освіту", Законом України "Про охорону дитинства", наказом Міністерства освіти і науки від України від 13.05.1993 року № 135 "Положення про логопедичні пункти системи освіти", наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 27.03.2006 року № 240/165 "Про затвердження порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсую чого типу", наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року № 128 "Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (груп) компенсую чого типу", наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 року № 1055 "Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів", наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 27.03.2006 року № 240/165 "Про порядок комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсую чого типу", наказом Міністерства освіти і науки України від 27.11.2007 року № 1041 "Про забезпечення прав дітей-інвалідів та дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку", листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.07.2011 року № 1/9-552 "Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку у дошкільних навчальних закладах".

Вчитель-логопед відноситься до категорії вчителів-дифектологів, рівень професіоналізму яких повинен відповідати кваліфікаційним вимогам даної категорії педагогічних працівників.

Вчитель-дефектолог вищої категорії має вищу освіту зі спеціальності "Дефектологія (логопедія, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка)", виявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами організації навчально-виховного, корекційно-реабілітаційного процесу, забезпечує високу результативність, якість своєї праці, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи з дітьми, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку, - не менше 8 років.

Вчитель-дефектолог І категорії має вищу освіту зі спеціальності "Дефектологія (логопедія, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка)", виявляє ґрунтовну професійну компетентність, добре володіє ефективними формами, методами організації навчально-виховного, корекційно-реабілітаційного процесу, досяг значних результатів у розв'язанні педагогічних завдань, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи з дітьми, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку, - не менше 5 років.

Вчитель-дефектолог ІІ категорії має вищу освіту, як правило, зі спеціальності "Дефектологія (логопедія, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка)", виявляє достатній професіоналізм, використовує сучасні форми, методи навчання та виховання, корекційно-реабілітаційної роботи, досяг вагомих результатів, що служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи з дітьми, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку, - не менше 3 років.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст" присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі.

Посадові обов'язки вчителя-логопеда

1. Учителем-логопедом призначається особа, яка має вищу дефектологічну освіту, виявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами навчально-корекційного процесу, забезпечує високу результативність, якість своєї праці, відзначається загальною культурою, моральними якостями.

2. Учителі-логопеди призначаються і звільняються в порядку, встановленому для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Праця вчителів-логопедів, які працюють у логопедичних пунктах, оплачується в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.

4. Учитель-логопед:

- веде заняття з дітьми щодо виправлення дефектів усного і писемного мовлення;

- сприяє подоланню зумовленої ними неуспішності з рідної мови;

- здійснює систематичний зв'язок із керівництвом закладів, педагогічними працівниками, які співпрацюють з логопедами;

- відвідує заняття у роботі з учнями, які мають вади мовлення;

- складає щорічний звіт про роботу і подає його у районний (міський) орган державного управління освітою;

- бере участь у засіданнях методичних об'єднань учителів-логопедів – інформує педагогічні ради прикріплених шкіл про завдання, зміст, наслідки роботи логопедичного пункту;

- здійснює зв'язок з дошкільними закладами, школами для дітей з важкими порушеннями мовлення, логопедами та лікарями-спеціалістами дитячих поліклінік;

- веде пропаганду логопедичних занять серед батьків;

- періодично виступає на батьківських зборах з доповідями про завдання і специфіку логопедичної роботи щодо підвищення успішності учнів;

- надає батькам консультації, які занотовуються у журналі обліку консультацій.

5. Учитель-логопед зобов'язаний систематично підвищувати свою кваліфікацію. Логопед проходить перепідготовку та атестацію у порядку, передбаченому для вчителів-дефектологів.

6. Для учителів-логопедів логопедичних пунктів діючим законодавством передбачено всі пільги і переваги, тривалість чергової відпустки і порядок пенсійного забезпечення, встановлені для учителів спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку.

Вчитель-логопед повинен уміти:

- розробляти оптимальну педагогічну стратегію, проектувати шляхи навчання та виховання кожної дитини з мовленнєвими вадами;

- діагностувати та фіксувати стан мовленнєвого розвитку дітей і відповідну динаміку;

- проводити навчально-виховну, корекційну роботу з дітьми, що мають мовленнєві вади, ефективно застосовувати професійні знання в практичній діяльності;

- забезпечувати сприятливі умови для продуктивного засвоєння дітьми відповідних спеціальних програм з урахуванням виду мовленнєвого порушення, вікових, індивідуальних психофізичних особливостей дітей;

- вести відповідну психолого-педагогічну та статистичну документацію;

- використовувати принципи педагогічної етики, поважати дитячу гідність, захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

- постійно підтримувати зв'язки з батьками, надавати їм консультативну допомогу з питань освіти та психофізичного розвитку дітей;

- систематично підвищувати фаховий рівень і педагогічну майстерність;

- володіти культурою спілкування, відповідними способами та формами.

Вчитель-логопед повинен знати:

- основи чинного законодавства України стосовно психолого-педагогічної організації та надання допомоги дітям із порушеннями психофізичного розвитку, державну мову;

- загальні та спеціальні науково-теоретичні відомості зі спеціальності "дефектологія, логопедія" в обсязі вищої педагогічної освіти;

- цілі, принципи, методику і змістове наповнення навчання та виховання дітей із мовленнєвими порушеннями;

- нормативно-правову базу роботи вчителя-логопеда.

Рекомендації щодо обліку та ведення документації вчителів-логопедів

Документально-матеріальну базу логопедичного кабінету можна розподілити за такими категоріями:

І. Нормативно-правова.

ІІ. Навчально-методична.

ІІІ. Матеріально-технічна.

ІV. Обліково-статистична.

Ділова документація ведеться вчителем-логопедом виключно державною мовою. Відповідно до «Положення про логопедичні пункти системи освіти» (наказ МОНУ від 13.05.93 №135) та Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 2012 №1059 «Про затвердження примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах» вчитель-дефектолог (логопед , сурдопедагог, тифлопедагог, олігофренопедагог) повинен мати:

1. Книгу обліку дітей із зазначенням діагнозу.

2. Картки мовного розвитку на кожну дитину.

3. Індивідуальні картки розвитку дитини.

4. Календарний план роботи на рік (місяць) та план індивідуальної роботи, занять у підгрупах.

5. Книгу аналізу результативності корекційної роботи з дітьми.

6. Витяги з протоколів психолого-медико-педагогічної консультації на кожну дитину.

7. Книгу взаємозв’язку між дефектологом і вихователем групи.

8. Графік роботи кабінету, затверджений керівником закладу.

9. Протоколи корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи з дітьми.

10. Матеріали виступів на психолого-медико-педагогічних консиліумах, семінарах, тренінгах тощо.

11. Тести (ключі) тестових методик, опитувальники, анкети тощо.

12. Індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування дітей закладу.

13. Журнали індивідуальних консультацій.

14. Форми статистичної звітності встановленого зразка.

15. Журнал відвідування дітьми логопедичних занять.

16. Книга аналізу результативності індивідуальної корекційної роботи з дітьми.